про становище

I n

1. держава

2. штат

3. державна влада

4. державний апарат

- acceding state держава, що приєдналася (до договору)

- accrediting state держава, що акредитує

- adhering state держава, що приєдналася (до договору)

- adjacent state прилягаюча держава

- adjacent or opposite states прилягаючі та протилежні держави (у випадку делімітації кордонів територіального моря і континентального шельфу)

- adjoining coastal state сусідня прибережна держава

- aggressor state держава-агресор

- applicant state держава, яка порушила справу

- assotiated state держава, що приєдналася

- belligerent states держави, які знаходяться в стані збройного конфлікту; держави, які воюють

- circumjacent state прикордонна держава, сусідня держава

- coastal state прибережна держава

- contesting states держави, що сперечаються

- constituent state держава-складова частина

- continental state континентальна держава

- contracting states держави, що домовляються; держави-учасниці

- corporate state корпоративна держава (фашистського типу)

- defaulting state держава, що порушила обіцянку

- delinquent state держава-правопорушник

- dependent state залежна держава

- depositary state держава-депозитарій

- extra-continental state позаконтинентальна держава

- fascist state фашистська держава

- federal state федеративна держава

- founder state держава-засновник

- founding state держава-засновник

- friendly state дружня держава

- front-line states прифронтові держави

- geographically disadvantaged state держава, що знаходиться в невигідному географічному положенні

- granting state держава, що має бенефіції, держава, що надає допомогу

- guarantor state держава-гарант

- headquaters state приймаюча держава, держава перебування

- hinterland state внутрішньоконтинентальна держава

- home state держава; походження

- host state держава, яка приймає; держава перебування

- hostile state ворожа держава

- independent state незалежна держава

- individual state окремий штат, окрема держава

- island state острівна держава

- littoral state прибережна держава

- maritime state морська держава

- member state держава-член якоїсь організації; держава-учасниця

- monarchial state монархічна держава

- multinational state багатонаціональна держава

- near-land-locked state держава, яка майже не має виходу в море

- near nuclear state "порогова" держава (здатна створити свою власну ядерну зброю)

- negotiating state держава, яка бере участь в переговорах

- neighbouring state сусідня держава

- neutral state нейтральна держава

- newly independent state молода незалежна держава

- non-aligned state неприєднана держава

- non-belligerent state держава, яка не воює

- non-nuclear state неядерна держава

- non-full sovereign state напівсуверенна держава

- non-nuclear (weapon) state держава, яка не володіє ядерною зброєю

- non-reserving state держава, що не зберігає ядерної зброї

- nuclear state ядерна держава

- nuclear weapon state (NWS) держава, що володіє ядерною зброєю

- objecting state держава, що заперечує проти поправки/ застереження тощо

- offending state держава, що вчинила протиправну дію

- opposite states держави, розміщені одна напроти одної

- participating states держави-учасниці

- peace-loving state миролюбна держава

- reactionary state реакційна держава

- receiving state

a) держава, що приймає; держава перебування

b) держава-отримувач

- recipient state держава-отримувач; держава, що отримує економічну допомогу

- reserving state держава, що сформулювала застереження

- revenge-seeking state реваншистська держава

- sea-locked state держава, яка не має виходу до моря

- sending state держава, яка представляє/ посилає

- shelfless state держава, яка не має континентального шельфу

- shelf-locked state держава, вихід якої до морського дна перекритий шельфом

- signatory state держава, яка підписала міжнародний договір/ конвенцію

- signatory and acceding states держави, що підписалися і приєдналися (до договору)

- successor state держава-спадкоємець

- third state третя держава

- threshold state "порогова" держава (здатна створити свою власну ядерну зброю)

- transgressing state держава-порушник

- trustee state держава-опікун

- tutelary state держава-опікун

- state boundary державний кордон

- state concerned зацікавлена держава

- state differences розбіжності в практиці окремих держав

- state law державне право

- state monopoly державна монополія

- state practice державна практика

- state problems державні проблеми

- state responsibility відповідальність держави

- state scholarships and grants державні стипендії

- state treaty державний договір

- tribal micro states племенні мікродержави

- wholly unitary state повністю унітарна держава

- zone-locked state держава, вихід якої до моря перекритий зоною іншої держави

- state entitled to become a party to the treaty держава, яка має право бути учасником договору

- states not parties to a conflict держави, що не беруть участі в конфлікті

- states parties to a treaty держави-учасники договору

- state of residence держава перебування

- states at variance держави, між якими виник конфлікт/ суперечка

- the states concerned зацікавлені держави

- agreed criteria of conduct of states узгоджені критерії поведінки держав

- association of states об'єднання держав

- ceremony presided over by the head of state церемонія за участю глави держави

- elected head of state виборний глава держави

- federal type of presidental state держава федеративного типу на чолі з президентом

- qualities of the heads of states титули глав держав

- reasons of state державні міркування

- receiving head of state глава приймаючої держави

- withering away of the state відмирання держави

- to authorise the flying of the state flag and the emblem of the sending state надати право підняти прапор і герб акредитуючої держави

- to be accredited to the head of state бути акредитованим при главі держави

- to be presented to the head of state бути представленим главі держави

- to establish a state заснувати/ створити державу

- to have the nationality of the receiving state бути громадянином держави перебування

- to set up a state заснувати/ створити державу

- S. Department (Department of S.) Державний департамент (США)

- S. Opening of Parliament офіційне відкриття сесії парламенту (Велика Британія)

- State's rights встановлені конституцією права окремих штатів (США)

II n становище, стан

- critical state of the economy критичне становище економіки

- state of affairs стан справ

- state of depression стан депресії

- state of emergency надзвичайне становище

- state of siege стан облоги

- state of war стан війни

- to ease the state of emergency послабити надзвичайне становище

- S. of the Union message доповідь президента США конгресу про становище в країні

III v

1. викладати, заявляти, формулювати

2. констатувати, стверджувати

- to state facts заявляти про факти

- to state one's determination заявляти про свою рішучість

- to state an opinion викладати свою точку зору/ думку

- to state one's readiness заявляти про свою готовність

- to state one's willingness заявляти про своє бажання

1. n

1) те, що не відповідає стандарту (визначеному розміру, визначеній нормі)

2) радіопрограма (телепередача), яка зайняла менше часу, ніж було відведено

3) військ. недоліт (снаряда тощо)

2. adj

1) нижчий; підлеглий; підкорений; підпорядкований; нижчестоящий; який займає нижче становище

2) нижній; що перебуває внизу; що знаходиться під (чимсь); покритий (чимсь)

3) тихий, приглушений (про звук)

4) менший; нижчий за встановлену норму; що не відповідає стандарту (нормі)

3. adv

1) униз

2) унизу, нижче; нижче рівня води

3) далі

4) під

5) за обрій, за обрієм; за горизонтом)

6) менше

4. prep

1) під

2) біля, коло

3) у, в, під

4) за, при, в епоху, за часів

5) під, в, у (про становище)

6) за (домовленістю, згодою)

7) менш як, нижче, до

8) під (ім'ям)

* * *

1) нижній, що знаходиться внизу, під (чим-н.); покритий (чим-н.); under jaw нижня щелепа

2) тихий, приглушений ( про звук)

3) підлеглий, нижчестоящий, що зайає нижче становище

4) менший; що не відповідає стандарту або нормі

5) cл. безвихідне положення

6) розрахуватися з боргами

1) рух до низу, під який-н. предмет вниз

2) менша кількість менше

3) встановлення контролю над чим-н. або ліквідацію чого-н

1) що-н., що не відповідає стандарту, що не відповідає встановленому розміру

2) радіо- або телепрограма, що зайняля менше часу, ніж було відведено

3) вiйcьк. недоліт

1) знахождення під яким-н. предметом під

2) знахождення під тягарем, важкістю, тиском, загрозою під

3) знахождення під командуванням, керівництвом, наглядом, покровительством кого-н. під, в, у

4) знахождення в якому-н. стані або яких-н. умовах під, в, при

5) здійснення дії під, на; разом з іменником передається часто особовою формою дієслова

6) включення в главу, розділ під, в, на

7) ім'я (часто вигадане), псевдонім під

8) наявність підпису, дати за

9) менша кількість менше; нижче

10) більш низький ранг, підпорядковане положення нижче

11) що зростає на даній ділянці культура під

(атри)

1. пам'ять Г, К; атриңе дэйиль ми? чи не пам'ятаєш? Г; атрине кель- приходити на згадку К.

2. повага, пошана, шаноба, увага Г-СК; атир ӱчӱн з поваги СК; атир йапвшановувати, шанувати, виявляти повагу, виказувати увагу СК; ағанын атри чӱн ал мени бӧгеҗе хонах з поваги до свого старшого брата прийми мене сьогодні на нічліг Г; аллағын атри ичӱн бога ради СЛ; меним атриме ичӱн хурбан этэсин принесеш мені у жертву Г; беним атирим ӱчӱн бу эклисеми йапасын на честь мене збудуєш оцю мою церкву Г; верин, Ашых Ғарибин атирине мен чалайым дозвольте, я зіграю з пошани до Ашиха Гаріба К.

4. образа К; атир айт- поділитися образою К; атир йизле- приховувати образу К; атир хайтарвисловлювати образу К; див. ал-атир, пор. атыр, хадыр II, хатир I, хатыр III.

самопочуття, стан, становище У; атир сор- розпитувати про здоров'я, про становище У; пор. хадир II, хадыр I, хатир II, хатыр IV.

1. n

1) синій колір; блакитний (голубий) колір

2) синя фарба; блакитна (голуба) фарба

3) синька

4) (the blue) небо; море; океан

5) синій одяг (форма)

6) розм. поліцейський

7) pl мор. синє обмундирування

8) моряк

9) pl (the blues) війська в синій формі

10) pl (the Blues) кінна гвардія

11) колір партії торі

12) консерватор, торі

13) член університетської спортивної команди

14) plрозм. меланхолія, хандра

2. adj

1) синій; блакитний; голубий

2) посинілий

3) неяскравий (про полум'я)

4) зляканий; похмурий, понурий; засмучений

5) вірний, постійний (тж true blue)

6) консервативний; що стосується партії торі

7) амер. пуританський, суворий

8) страшенний, жахливий

9) розм. непристойний; скабрезний, соромітний

10) ірон. учений (про жінку)

11) розм. п'яний

3. v

1) фарбувати в синій (блакитний) колір

2) синіти

3) синити (білизну)

4) воронити (сталь)

5) розм. витрачатися на гулянки; розтринькувати гроші

* * *

1) синій колір; блакитний, голубий колір

2) синя фарба; блакитна фарба; синька

3) ( the blue) небо; море, oкeaн

4) синє плаття ( форма); поліцейський; pl; мop. синє обмундирування

5) моряк

6) pl ( the blues) війська в синій формі; ( the Blues) кінна гвардія

7) колір партії торі; консерватор, торі; aмep.; icт. солдати армії Півночі

8) член університетської спортивної команди

9) див. bluestocking

10) що-небудь синє

11)

1) синій; голубий, блакитний; блакитнуватий

2) посинілий

3) неяскравий ( про полум'я)

4) переляканий; смутний, пригнічений

5) вірний, постійний (тж. true blue)

6) який стосується, відноситься до партії торі; консервативний

7) aмep. пуританський, строгий

8) емоц.- посил. страшенний, жахливий

9) непристойний

10) вчений ( про жінку)

11) aвcтpaл. п'яний

12) у стилі "блюз"

13)

1) фарбувати в синій колір; синіти

2) синити білизну

3) воронувати сталь

4) cл. розтринькати, пустити на вітер

1) піднесений (настрій тощо)

2) благородний, величний

3) високий (про становище)

4) екзальтований, захоплений

5) збуджений

* * *

1) піднесений ( про почуття); шляхетний; величний

2) високий (про положення, сан)

3) екзальтований, захоплений; збуджений

1. n

1) повідомлення, донесення; послання; лист

2) офіційне урядове послання

3) доручення; місія

4) церк. проповідь; одкровення

5) ідея (твору); думки, погляди (письменника)

2. v

1) посилати повідомлення (донесення)

2) сигналізувати

3) телефафувати

1. повідомлення, донесення, послання; лист

2. офіційне урядове послання

- disturbing message тривожне послання/ повідомлення

- plain-text message донесення, що передається відкритим текстом, несекретне донесення

- telegraph message телеграма

- telephoned message телефонограма

- wireless message радіограма

- message in cipher шифрована депеша

- message in code закодована депеша

- message of loyalty повідомлення, де виражено дружні почуття

- message to Parliament послання парламенту

- to deliver a message доставити донесення/ повідомлення/ лист тощо; передати повідомлення

- to hand a message передати повідомлення (з рук в руки)

- to present with a message вручити послання

- to send a message послати донесення/ повідомлення/ лист; сповістити

- to send a message in clear військ. відправити донесення відкритим текстом

- to send a message in code військ. відправити донесення кодом

- final message прощальне послання президента США Конгресові (після закінчення терміну його повноважень)

- gracious message послання королеви Великої Британії; урядовий декрет, підписаний королевою

- message of the sovereign королівське послання (Велика Британія)

- President's message to Congress послання президента Конгресові (США)

- State of the Union message послання "Про становище в країні" (щорічне послання президента Конгресові, США)

1. за (домовленістю, згодою)

2. (про становище) під, в у

3. за, при, в епоху, до часів

4. (означає включення в розділ тощо) згідно, під, в, на

5. (означає присутність підпису, санкції тощо); за

6. (означає процес виконання дії) під (або перекладається особовою формою дієслова)

7. (означає обумовленість якимись умовами) під, при, в

- obligations under the Charter зобов'язання, що витікають з Статуту

- under agreement за угодою

- under Article 71 of the Charter згідно статті 71 Статуту

- under capitalism при капіталізмі

- under the circumstances за даних обставин

- under the chairmanship of smbd. під головуванням

- under under government control під контролем уряду

- under the heading під заголовком

- under the Prime Minister's signature and seal за підписом прем'єр-міністра і печаткою

- under section 8 of the Treaty в статті 8 даної угоди

- under the terms and conditions of the agreement згідно умов договору

- the matter is still under discussion питання все ще обговорюється

1) си́ній; блаки́тний, голуби́й

2) пону́рий, засму́чений

3) непристо́йний, соромі́тний

1) си́ній ко́лір; си́ня фа́рба

2) си́нька

3) ( the blues) pl меланхо́лія, нудьга́

4) ( the blue) не́бо

5) ( the blue) мо́ре; океа́н

1) фарбува́ти в си́ній ко́лір; сини́ти

2) воронува́ти ( сталь)

3) sl. витрача́тися на гуля́нки, розтри́нькувати гро́ші

1) (чего) покладання, кладіння. -ние основания постройки - закладини;

2) (предмета по отношению к окружающей местности) становище, позиція. [Становище (позиція) фортеці, збудованої серед гір, було вельми сприятливе за-для оборони]. -ние города - становище (позиція) міста. -ние горизонтальное - стан горизонтальний, позем(н)ий; (вертикальное) стан простовисний. В лежачем -нии - лежма, навлежачки. В стоячем -нии - стовма, навстоячки. Географическое -ние страны, города - географічне становище країни, міста. -ние в пространстве - місце в просторі. -ние тела, головы - постава тіла, голови. [Надати голові природньої постави];

3) (состояние, обстоятельства) стан (-ну), становище, ситуація. [Які причини призвели до такого сумного стану (становища)? В такому стані українські землі переходять під руку дужчого сусіди (Єфр.). Становище було принадне на погляд, тяжке й образливе по суті (Єфр.). От становище: купити нема за що і продати нема чого. Стан політичний. Стан матеріяльний]. Попасть в неловкое -ние - опинитися в ніяковому (в прикрому) становищі, стані; опинитися ні в сих, ні в тих; не знати, на яку ступити, попастися в клопіт. Поставить кого в неловкое -ние - поставити кого в ніякове становище. Поставить в глупое -ние - зробити дурня з кого, завдавати, завдати дурня кому. Очутиться в затруднительном -нии - опинитися (знайтися) в скрутному стані (становищі), (шутл.) попасти в анацію; загнатися на слизьке; упасти в тісну діру. Поставить кого в затруднительное -ние - призвести (поставити) кого в скрутний стан (становище); (шутл.) загнати кого на слизьке (в тісну діру; в суточки); загнути карлючку кому; завдати халепи кому, діпнути кого. Тяжёлое, стеснённое -ние - тіснота, притуга, скрут(а). [Ми і в тісноті, і в пригнеті куємо та й куємо собі словесні лемеші та чересла помалу (Куліш). Чи вислухав він наших посланців, що ми йому в притузі посилали? (Грінч.)]. Безвыходное (безысходное) -ние - безпорадне, безвихідне становище (стан, година); тісний кут. В безвыходном -нии кто - в безпорадному стані хто; нема ради кому; кінці в край кому. [Таке мені прийшлось тоді: прямо кінці в край, - нічого їсти, пішов та й украв]. Поставить себя (кого) в безвыходное -ние - поставити себе (кого) в безпорадне становище; оцирклювати себе; попастися в матню. [Здурів і я на старі літа: кругом себе оцирклював (Греб.)]. Он в жалком -нии - його стан жалю гідний (нужденний, злиденний). - ние получилось плохое - становище вийшло негарне. -ние дел, -ние вещей - стан, становище речей. [Більш-менш стає видко становище річей в нашій минулості (Грінч.)]. Дела находятся в плохом -нии - справи в поганому стані; справи стоять погано (зле, кепсько). Спасти -ние дела - врятувати справу. -ние больного - стан здоров'я слабого (хворого, недужого). -ние больного улучшается (ухудшается) - хворому ліпшає (гіршає). Занять в отношении кого, чего -ние дружественное, враждебное и т. п. - поставитися до кого, до чого прихильно, неприхильно; постать узяти дружню, ворожу и т. п.; стати до кого на стопу прихильну, ворожу и т. п. Притти в надлежащее, нормальное -ние - дійти до належного, нормального стану (становища); на стану стати. Неестественное -ние - неприродній стан. Всё в том же -нии - все в однаковому стані. Быть в интересном -нии (о беременности) - бути в стані (при надії). Неустойчивое -ние - хиткий стан. Устойчивое -ние - твердий (станівкий) стан. Ложное -ние - фальшиве становище. -ние мирное - мирний стан. -ние военное - військовий стан. -ние осадное - стан облоги. Город находится на военном (осадном) -нии - у місті воєнний стан (стан облоги). В оборонительном -нии - в стані оборони;

4) (социальное, правовое) стан, становище; стать, постать (-ти). [Який наш соціяльний стан? Рівність становища суспільного. Я хочу Марцію прийняти гідно, як то належить станові її і родові (Л. Укр.). Вона має перейти до стану жіночого (Г. Барв.). Страх, сором і дівоча стать її к двору мов прикували (Мкр.). В кріпацькій статі усе страхає, усього боїшся (М. Вовч.)]. -ние служебное - становище, стан урядовий. [Людині з вищою освітою, з поважним становищем значного урядовця (Коцюб.). Його стан урядовий дуже високий]. Высокое -ние - високий стан (становшце, уряд). Человек с -нием - людина на стану, на становищі;

5) (тезис) твердження, засада, теза. Основное -ние - ґрунтовна (основна) теза (твердження, засада); підвалина;

6) -ние о чём (узаконение, правило и т. п.) - закон, постанова про що, статут чого. -ние об уголовных преступлениях - закон, постанова про карні злочини. -ние об акционерных обществах - закон про акційні товариства. -ние о подоходном налоге - статут прибуткового податку, постанова про прибутковий податок.

* * *

1) ( расположение в пространстве) поло́ження; ( местонахождение) місцеперебува́ння, місцепробува́ння; ( позиция) пози́ція

2) ( состояние) стано́вище, стан, -у, стано́висько

3) ( обстановка общественной жизни) стано́вище, стан

4) (свод правил, законов) поло́ження

5) ( тезис) поло́ження, те́за; ( утверждение) тве́рдження

6) ( действие) покла́дення, поклада́ння

1. n (the tight) стовпище навколо м'яча (регбі)

2. adj

1) тугий; туго натягнутий

2) щільний; непроникний; герметичний; щільно пригнаний; компактний

3) тісний, вузький

4) напружений

5) щільно забитий; туго напханий (заповнений, набитий)

6) перен. стислий, скутий (про мову)

7) перен. напідпитку, під чаркою

8) важкий; тяжкий

9) суворий, жорсткий

10) розм. скнарий, скупий

11) чепурний, охайний, акуратний

12) розм. жвавий, спритний, меткий, вправний

13) спорт. майже рівний (про шанси)

3. adv

1) щільно, тісно; туго

2) амер., розм. міцно; глибоко, грунтовно

* * *

1) важке або складне становище

2) смітник навколо м'яча ( регбі)

1) туго зав'язаний (вузол, пояс), тугий

2) щільний, непроникний; компактний; герметичний

3) тісний, звужений, вузький; що облягає

4) туго натягнутий, напружений

5) щільно забитий, набитий, заповнений

6) cл. весело, під мухою, на взводі

7) важкий, складний; скрутний tight situation важка ситуація, важке становище; важко

8) строгий, твердий

9) скупий, скаредний

10) дiaл. охайний, акуратний

11) дiaл. живий; здатний, митецький; спритний

12) cпopт. майже рівний ( про шанси)

••

1) щільно, міцно, туго

2) щільно, тісно

3) дiaл., aмep. міцно, глибоко, ґрунтовно

1. n

1) ряд, низка

2) шеренга, шерега

3) pl (the ranks) армія; військова служба

4) pl рядовий і сержантський склад (в Англії тж other ranks)

5) порядок; струнке розташування

6) звання, чин; гідність; посада, службове становище; ранг (дипломатичний тощо)

7) категорія, розряд, клас

8) високе становище

9) стоянка таксі

10) горизонтальна лінія (на шахівниці)

2. adj

1) буйний, пишний, розкішний (про рослинність)

2) зарослий

3) тучний, родючий, жирний (про ґрунт)

4) розм. сильний; потужний; швидкий

5) густий; численний

6) згірклий, зіпсований, протухлий, вонючий

7) огидний, мерзенний, брутальний

8) явний, очевидний; справжній, сущий

9) грубий, цинічний, паскудний

10) розпусний, хтивий

11) надмірний

3. v

1) шикувати в шеренгу; ставити в ряд

2) шикуватися, вишиковуватися в ряд

3) класифікувати; відносити до певної категорії; давати оцінку

4) належати до певної категорії

5) займати (посідати) певне місце

6) займати вище становище; бути старшим

7) займати високе становище; посідати перше місце

* * *

1) ряд

2) вiйcьк. шеренга; ( the ranks) pl армія; військова служба; pl рядовий, сержантський склад ( other ranks)

3) порядок; струнке розташування

4) звання; чин; достоїнство; посада, службове становище; ранг ( дипломатичний)

5) стоянка таксі

6) горизонтальна лінія ( на шахівниці)

1) шикувати в шеренгу; вишиковувати в ряд; розставляти; шикуватися в шеренгу; шикуватися в ряд; проходити шеренгами; мaт. ранжувати, розташовувати в порядку зростання або спадання

2) класифікувати; відносити до якої-небудь категорії; давати оцінку; відноситися до якої-небудь категорії

3) aмep. займати, посідати більш високе положення; бути старшим; займати високе положення

1) буйний, пишний, розкішний ( про рослинність); який надмірно розрісся; зарослий

2) c-г. тучний, родючий ( про ґрунт)

1) прогірклий, зіпсований, тухлий, смердючий

2) огидний, мерзенний

3) грубий, цинічний, паскудний

n (pl goes) розм.

1) ходьба, рух, хід

2) обставина; становище; справа

3) спроба, намагання

4) ковток; порція (їжі)

5) угода, домовленість

6) енергія, натхнення; завзяття; захоплення

7) розм. успіх; удача; успішний захід

8) хода

9) кидок (у спорті)

v (past went; p.p. gone)

1) іти, ходити

2) прямувати; їхати, їздити

3) подорожувати, пересуватися; рухатися

4) ходити, курсувати

5) від'їжджати, відходити, іти геть; зникати

6) працювати, діяти, функціонувати

7) проходити, пролягати, простягатися, вести (про дорогу)

8) доходити; дотягуватися; сягати

9) пролітати, швидко плинути (про час)

10) зникати; пропадати

11) поширюватися, передаватися

12) вступити в організацію, стати членом товариства

13) бути в обігу

14) брати на себе; зважуватися (на щось)

15) розвалитися, зламатися, розколотися

16) зазнати краху, збанкрутувати

17) бути розташованим

18) перебувати, зберігатися; укладатися (в щось)

19) дорівнювати

20) звертатися; вдаватися по допомогу

21) гласити, говоритися

22) дзвонити, бити (про годинник тощо)

23) умирати, гинути

24) пройти, бути прийнятим (визнаним)

25) продаватися (про ціну)

26) брати участь (на паях); ризикувати

27) зберігатися (про їжу)

28) підходити, личити (про одяг)

29) займатися чимсь

30) у сполученні з герундієм вказує на постійне заняття чимсь

31) як дієслово-зв'язка у складеному іменному присудку означає постійне перебування у певному стані; бути; ставати, робитися

32) у звороті to be going + inf смислового дієслова передає намір зробити щось

* * *

1) хід, ходьба, ходіння; pyx

2) обставина, положення; несподіваний поворот справи

3) спроба

4) приступ; порція ( їжі або вина); що-небудь виконане за один раз

5) угода; згода it's a go! домовилися!

6) енергія, наснага; завзяття, запал; захоплення

7) успіх; удача; успішна справа

8) хода

9) хід ( у грі); кидок ( у спортивних іграх)

10) кapт. "мимо" ( вигук)

11) it's mygo! це моя черга!

1) іти, ходити

2) направлятися, прямувати; відправлятися; їхати, поїхати

3) їздити, подорожувати, пересуватися ( яким-небудь способом); ходити, курсувати

4) іти, піти, їхати, відїжджати; відходити, відправлятися

5) рухатися, бути в русі; рухатися з певною швидкістю

6) працювати, діяти, функціонувати ( про машину); жити, діяти, функціонувати ( про людину)

7) тягтися, проходити, пролягати, простягатися, простиратися; дотягуватися; доходити

8) минати, проходити; протікати, проходити, спливати; завершуватися яким-небудь чином

9) зникати; проходити; зникнути, пропасти

10) поширюватися; передаватися

11) передаватися ( по телеграфу)

12) бути в обігу

13) (звич. to) іти ( на що-небудь); брати на себе ( що-небудь); зважуватися ( на що-небудь)

14) податися; звалитися; зламатися, розколотися; зазнати краху, збанкрутувати; відмінятися, знищуватися, скасовуватися; (звич. з must, can, have to) відмовлятися; позбуватися

15) бути розташованим, іти в певному порядку; зберігатися, знаходитися ( де-небудь); ставати ( на певне місце); (into, under) уміщатися, укладатися ( у що-небудь); (звич. to) рівнятися

16) закінчуватися певним результатом

17) говорити, гласити; звучати ( про мелодію)

18) дзвонити; бити, відбивати час

19) умирати, гинути

20) пройти, бути прийнятим; бути прийнятним

21) витримувати, терпіти

22) справлятися, долати

23) ходити певним кроком

24) спаровуватися

25) бути на паях, паювати

26) пропадати, слабшати (про слух, свідомість); зноситися ( про одяг)

27) зберігатися ( про їжу); носитися (про тканину, одяг)

28) бути ритмічними ( про вірші)

29) отримувати ( допомогу)

1) to be going to do smth збиратися, мати намір зробити що-небудь

2) to go at smth енергійно узятися за що-небудь

3) to go at smb накидатися, кидатися на кого-небудь

4) to go against smth

5) to go behind smth переглядати, розглядати заново, вивчати (підстави, дані)

6) to go beyond smth виходити за межі чого-небудь, перевищувати що-небудь

7) to go by /on / smth судити по чому-небудь; керуватися чим-небудь, слідувати чому-небудь; дотримуватися чого-небудь

8) to go after smth; smb домагатися чого-небудь, кого-небудь

9) to go for smb накинутися на кого-небудь; мати славу, вважатися ким-небудь; бути сприйнятим за кого-небудь; захоплюватися ким-небудь; закохатися в кого-небудь

10) to go for smth замінити що-небудь; зійти за що-небудь; прагнути до чого-небудь; домагатися чого-небудь; захоплюватися чим-небудь

11) to go for /at / a certain sum of money продаватися за певну ціну

12) to go to /in / smth витрачатися, іти на що-небудь

13) to go to smth; smb звертатися до чого-небудь, на кого-небудь (нaпp., про погляд); вдаватися до допомоги; звертатися (до кого-небудь, чого-небудь)

14) to go to smth ставати ким-небудь

15) to go to smb бути проданим кому-небудь; діставатися кому-небудь

16) to go through smth ретельно, пункт за пунктом розбирати що-небудь; здійснити, зробити що-небудь; пройти, бути прийнятим де-небудь (про проект, пропозицію); зазнавати чого-небудь, підлягати чому-небудь; витримати стільки-то видань ( про книгу); обшукувати, обшарювати що-небудь; розтратити, витратити ( гроші)

17) to go into smth ретельно розбирати що-небудь, вникати в що-небудь; розслідувати, розглядати що-небудь; обирати ( професію); вступити в організацію, стати членом товариства; надягати

18) to go before /to / smb, smth стати перед ким-небудь, чим-небудь; передавати на розгляд кому-небудь, чому-небудь

19) to go with smb супроводжувати кого-небудь, іти разом з ким-небудь; бути заодно, погоджуватися з ким-небудь

20) to go with підходити до чого-небудь, гармоніювати з чим-небудь; відповідати чому-небудь; відноситися до чого-небудь, бути пов'язаним з чим-небудь; бути пов'язаним з чим-небудь; відповідати чому-небудь

21) to go without smth обходитися без чого-небудь; не мати чого-небудь

22) to go by / under / a name бути відомим під яким-небудь іменем

23) to go under smb ' s name приписуватися кому-небудь ( про авторство)

24) to go to make up smth складати що-небудь, входити до складу чого-небудь; to go to the making of smth; smb бути необхідним для чого-небудь, кого-небудь

25) to go into a state приходити в який-небудь стан

26) to go into a condition входити в яке-небудь положення, займати яке-небудь положення

27) ... as smth; smb goes... як що-небудь заведено...;... як інші

28) to go to show that... свідчити

29) smth is going бути в наявності, продаватися, подаватися

30) to go to bed лягати спати

31) to go bail юp. ставати поручителем, поручитися або внести заставу ( за кого-небудь); ручатися

1) (вопрос. мест.: кто (что) или какой из двух, из многих), котрий, (в литературе реже) которий. [Той питається (вовків): «Котрий коня ззів?» (Поділля, Дим.). Од котрого це часу ви мене не бачите? (Н.-Лев.). «Підіть-же в ліс, - которий лучче свисне?» (Рудч.)]. -рый (теперь) час? - котра (тепер) година? В -ром часу? - в котрій годині, (зап.) о котрій годині? (когда) коли? Когда вы уезжаете? В -ром часу, то есть? (Турген.) - коли ви їдете? О котрій годині, себ-то? -рое (какое) число сегодня? - котре число сьогодні? В -ром (каком) году это было? - якого року це було? До -рых (каких) же пор? - доки-ж? до якого-ж часу? -рый ей год? - котрий їй рік? -рым ты по списку? - котрим ти в реєстрі (в списку)? -рую из них вы более любите? - котру з них (з їх) ви більше кохаєте? -рого котёнка берёшь? - котре котеня береш? А в -рые двери нужно выходить - в те или в эти? (Гоголь) - а на котрі двері треба виходити - в ті чи в ці? -рый Чацкий тут? (Гриб.) - котрий тут Чацький? Скажи, в -рую ты влюблён? - скажи, в котру ти закоханий? -рый тебя день не видать (очень, долго, давно)! - кот(о)рий день тебе не видк[н]о!;

2) -рый из… (из двух или из многих; числительно-разделит. знач.) - котрий, (в литературе реже) которий. [Коні йому говорять: «ти вирви з кожного з нас по три волосині, і як треба буде тобі котрого з нас, то присмалиш ту волосину, которого тобі треба» (Рудч.). Один із їх - котрий, то тільки Господь відає - упаде мертвий (М. Рильськ.). Розказує їм (вовкам), котрий що має ззісти (Поділля. Дим.). По улиці йшов Василь і не знав, на котру улицю йти (Н.-Лев.). А в Марусі аж два віночки - которий - возьме, плаче (Пісня). Вже у дівчат така натура, що котора якого парубка полюбить, то знарошне стане корити, щоб другі його похваляли (Квітка)]. Она рассказывала, в -ром часу государыня обыкновенно просыпалась, кушала кофе (Пушкин) - вона оповідала, в (о) котрій годині (или коли: когда) государиня звичайно просипалась (прокидалась), пила каву. Он рассказывает, не знаю (в) -рый раз, всё тот же анекдот - він розповідає не знаю, котрий раз ту саму анекдоту. Ни -рого яблока не беру: плохи - ні котрого яблука не беру: погані. [Ні на кого і не дивиться і дівчат ні которої не заньме (Квітка)]. -рый лучший, -рый больший - котрий кращий, котрий більший, (получше) де- кращий, (побольше) де-більший. [Де-кращого шукає (Сл. Гр.)]. Не толпитесь! Которые лишние, уходите! (Чехов) - не товптеся! котрі зайві, йдіть собі;

3) (относ. мест.): а) в придат. предл. после главн. (постпозитивных) (народн. обычно) що (для всех род. ед. и мн. ч. им. п.), (иногда) котрий, которий, (литер.) що, який, котрий, (реже) которий. [Панич, що вкрав бич (Приказка). Приходь до коня, що з мідною гривою (Рудч.). Ізнайшла вже я чоловіка, що мене визволить (М. Вовч.). А де-ж тая дівчинонька, що сонна блудила (Шевч.). Отож тая дівчинонька, що мене любила (Пісня). І це була перша хмара, що лягла на хлопцеву душу (Грінч.). І молодиці молоденькі, що вийшли замуж за старих (Котл.). За степи та за могили, що на Україні (Шевч.). З давніх давен, чути було про збройних людей, що звались козаками (Куліш). Його розпитували про знайомих офіцерів, що там служили (Франко). А нещаслива та дівчинонька, котра любить козака (Пісня). Смерть вільшанського титаря - правдива, бо ще є люди, котрі його знали (Шевч. Передм. до Гайдам.). Про конфедератів так розказують люди, котрі їх бачили (Шевч. Прим. до Гайдам.). Один дід, которий увійшов з нами в церкву… (Стор.). Це ті розбійники, которі хотіли убити (Рудч.). Піднявшись історію України написати, мушу я догодити землякам, которі Україну свою кохають і шанують (Куліш). До кого-ж я пригорнуся і хто приголубить, коли тепер нема того, який мене любить? (Котл.). Но це були все осужденні, які померли не тепер (Котл.). Потім мушу видати книжку про порядки, які завелись на Україні… (Куліш)]; в сложн. предложениях (из стилистических мотивов: для избежания повторения що) авторы употребляют: що, який, котрий, которий. [Червонець, що дав Залізняк хлопцеві і досі єсть у сина того хлопця, котрому був даний; я сам його бачив (Шевч. Прим. до Гайд.). А я багато разів чула від моєї матери, що та жінка не любить свого мужа, котра не любить його кревних (М. Рильськ.). Але й тут стрінемо у Левицького просто блискучі сторінки, які доводять, що він добре знав життя цих наших сусідів (Єфр.)]. -рый, -рая, -рое, -рые - (иногда, для ясности согласования) що він, що вона, що вони (т. е. к що прибавляется личн. мест. 3-го л. соотв. рода и числа). [Біда тому пачкареві (контрабандисту), що він (который) пачки перевозить (Чуб.). Знайшли Ентелла сіромаху, що він під тином гарно спав (Котл.). От у мене була собачка, що вони (которая) ніколи не гризлась із сією кішкою, а тільки грались (Грінч. I). Пішли кликати тую кобіту (женщину), що вона має вмерти (Поділля. Дим.)]. Человек, -рый вас любит - людина, що вас кохає (любить). Берег, -рый виднелся вдали - берег, що мрів (манячив) далеко. Море, -рое окружает нас - море, що оточує нас. Есть одно издание этой книги, -рое продаётся очень дёшево - є одно видання цієї книжки, що (или для ясности согласов що воно) продається дуже дешево. -рого, -рой, - рому, -рой, -рым, -рой, -торых, -рым, -рыми и др. косв. п.ед. и мн. ч. - що його, що її, що йому, що їй, що ним, що нею, що них (їх), що ним (їм), що ними (їми) и т. д. (т. е. при що ставится личн. м. 3-го л. соотв. рода, числа, падежа), якого, якої, якому, якій, яким, якою, яких, яким и т. д., кот(о)рого, кот(о)рої, кот(о)рому, кот(о)рій, кот(о)рих, кот(о)рим и т. д. [Ой чия то хата з краю, що я її (которой) не знаю? (Чуб. V). Ото пішов, найшов іще такого чоловіка, що наймита йому треба було (которому батрака нужно было) (Грінч. I). Переживеш царицю, що їй (которой) служиш (Куліш). У його є висока мета, є святиня, що він їй служить (Грінч.). Піди ще достань мені цілющої води, що стереже її (которую стережёт) баба-яга (Рудч.). В Катерині вже обурювалась гордість, що її мала вона спадщиною від матери (Грінч.). Чи справді є тут якась тайна, що її (которую) ховають від мене? (Франко). Праця, що її подаю тут читачеві… (Єфр.). І отой шлях, що ним (которым) проходить чесна, талановита селянська дівчина (Єфр.). Гущавина ся тяглася аж до муру, що ним обгороджено було сад (Грінч.). А то в його така сопілка була, що він нею звірів своїх скликав (Рудч.). Стоять верби по-над воду, що я їх (которые я) садила (Пісня). Не з гнівом і зневагою обернемось ми до панів, що кості їх (кости которых) взялись уже прахом (Куліш). Про що життя тим, що їм (которым) на душі гірко? (Куліш). Оті забивні шляхи, що ними (которыми) простувала Рудченкова муза (Єфр.). Що-б то такого, коли й жінку не бере (чорт), котру я зоставив на останок? (Рудч.). Задивляючись на невідомі місця, котрі приходилось переходити (Мирний). Це такі докази, котрих показати тобі не можу (Франко). Жий вже собі а вже з тою, котору кохаєш (Чуб. V). Він умовляє, щоб ти сплатив нарешті данину, котору йому винен (М. Рильськ.). Заплатив я великим смутком за ті розмови щирії, которі необачно посилав до вас на папері (Куліш). Хіба-ж є пани, яким гроші не милі? (Номис). З того самого Ромоданового шляху, яким ішов парубок… (Мирний). Почування, яким пронято сі вірші, вразило її надзвичайно (Грінч.). Того протесту, якого повно розлито по всьому творові (Єфр.). Ті нові почуття, яких він досі не знав, зовсім заполонили його (Крим.)]. -рого, -рую, -рые, -рых (вин. п.) - (обычно) що, вм. що його, що її, що їх; иногда и в др. косв. п. - що (т. е. що без личн. мест. 3-го л.). [Хвали мати того зятя, що я полюбила (Пісня). В кінці греблі шумлять верби, що я насадила; нема мого миленького, що я полюбила (Пісня). Все за того п'ятака що вкрав маленьким у дяка (Шевч.). Зайду до тієї кринички, що я чистила, то може там нап'юся (Рудч.). І намітку, що держала на смерть… (Н.-Лев.). Рушниками, що придбала, спусти мене в яму (Шевч.). На ті шляхи, що я міряв малими ногами (Шевч.). Приколень, що (вм. що ним: которым) припинають (Чуб. I). Осиковий прикілок, що (которым) на Ордані дірку у хресті забивають (Грінч. III)]. Книга, - рую я читаю - книга (книжка), що я читаю или що я її читаю. Надежды, -рые мы на него возлагали - надії, що ми на нього покладали (що ми на нього їх покладали). Через какой-то религиозный катаклизм, причины -рого ещё не совсем выяснены - через якийсь релігійний катаклізм, що його причини ще не вияснено гаразд (Крим.). Он (Нечуй-Левицкий) не мало внёс нового в сокровищницу самого нашего литературного языка, хорошим знатоком и мастером -рого он бесспорно был - він (Нечуй-Левицький) не мало вніс нового в скарбницю самої нашої літературної мови, якої добрим знавцем і майстром він безперечно був (Єфр.) или (можно было сказать) що добрим знавцем і майстром її він безперечно був. Великие писатели, на произведениях -рых мы воспитывались - великі письменники, що на їх творах (на творах яких) ми виховувалвсь. Изменил тем, в верности -рым клялся - зрадив тих, що на вірність їм клявся (яким на вірність клявся). С -рым (-рой), к -рому (-рой), в -рого (-рой), в -ром (-рой), в -рых, на -ром, через -рый, о -рых и т. д. - що з ним (з нею), що до його (до нього, до неї), що в його (в нього, в неї), що в йому (в ньому, в ній), що в них (їх), що на йому (на ньому, на ній), що через його (через неї), що про (за) них (їх) и т. д. - з кот(о)рим (з кот(о)рою), до кот(о)рого (до кот(о)рої), в кот(о)рого (в кот(о)рої), в кот(о)рих, на кот(о)рому (на кот(о)рій), через кот(о)рий (через кот(о)ру), про кот(о)рих и т. д., з яким (з якою), до якого (до якої), в якого (в якої), в якім (в якій), на якому (на якій), через який (через яку), в яких, про яких и т. д. [Тоді взяв тую, що з нею шлюб брав (Рудч.). Де-ж ті люди, де-ж ті добрі, що серце збиралось з ними жити (с которыми сердце собиралось жить), їх любити? (Шевч.). Що-то за пан, що в його ніщо не гниє (Номис). От виходе баба того чоловіка, що він купив у його (у которого купил) кабана (Грінч. I). Козаками в Татарщині звано таке військо, що в йому були самі улани, князі та козаки (Куліш). Бачить багато гадюк, що у їх на голові немає золотих ріг (рогів) (Грінч. I). А це сап'янці-самоходи, що в них ходив іще Адам (Котл.). Далека подорож, що ти в неї збирався вирушить уранці (М. Рильськ.). А то про яку (дівчину) ти кажеш, що до неї тобі далеко? (Квітка). Се колесо, що зверху пада на його (на которое) вода (Номис). Нема тії дівчиноньки, що я в їй кохався (Пісня). Вхопилась руками за дошку ту, що він на їй сидів (Рудч.). Картини природи, що на їх такий із Мирного митець (Єфр.). Романи «Голодні годи» та «Палій» (П. Мирного), що про їх маємо відомості… (Єфр.). Дивиться в вікно - ліс: може той, що він через його йшов? (Рудч.). Там був узенький такий волок, суходіл такий, що через його хижаки свої човни переволікали (Куліш). Лиха та радість, по котрій смуток наступає (Номис). Візьму собі молоду дівчину, із котрою я люблюсь (Грінч. III). А парубки, а дівчата, з котрими я гуляв! (Н.-Лев.). Став на гілляці да й рубає ту саму гілляку, на которій стоїть (Рудч.). Побачила, що він бере не тою рукою, на которій перстінь, та й випила сама ту чарку (Рудч.). В ту давнину, до которої не сягає наша писана пам'ять (Куліш). Дивувалися Миколиній енергії, з якою він поспішається до громадського діла (Грінч.). Він (пан) знов був сильний та хитрий ворог, з яким трудно було боротись, який все переможе (Коцюб.). Опріч юнацьких спроб, про які маємо згадки в щоденнику, але які до нас не дійшли (Єфр.)]; иногда сокращенно: що, вм. що в його (у -рого), що з неї (из -рой), що на йому (на -ром), що про неї (о -рой), що в них (в -рых) и т. д. [Пішов до того коня, що (вм. що в його: у которого) золота грива (Рудч.). Хто мені дістане коня, що (вм. що в його: у которого) буде одна шерстина золота, друга срібна, то за того оддам дочку (Рудч.). А де-ж тая криниченька, що (вм. що з неї: из которой) голубка пила? (Чуб. V). Чи це тая криниченька, що я воду брав? (Пісня). Дождавшись ранку, помазала собі очі росою з того дерева, що (вм. що на йому: на котором) сиділа, і стала бачить (Рудч.). Хотів він було заснуть у тій хаті, що (вм. що в ній или де: в которой) вечеряли (Грінч. I). Чи се тая криниченька, що голуб купався? (Пісня). У той день, що (вм. що в його или коли: в который) буде війна, прийдеш раненько та розбудиш мене (Рудч.). А тим часом сестра його пішла в ту комору, що брат казав їй не ходити туди (Рудч.) (вм. що в неї (в которую) брат казав їй не ходити) (Грінч.). Одвези мене в ту нору, що ти лежав там (вм. що в ній (в которой) ти лежав) (Грінч. I). Він пішов до тих людей, що (вм. що в них: у которых) води немає (Грінч. I)]. Это человек, за -рого я ручаюсь - це людина, що я за неї (или сокращенно що я) ручуся; це людина, за котру (за яку) я ручуся. Это условие, от -рого я не могу отказаться - це умова, що від неї я не можу відмовитися (від якої я не можу відмовитися). Материя, из -рой сделано это пальто - матерія, що з неї пошито це пальто. Дело, о -ром, говорил я вам - справа, що я про неї (що про неї я) говорив вам; справа, про яку я вам говорив. Цель, к -рой он стремится - мета, що до неї він (що він до неї) прагне. У вас есть привычки, от -рых следует отказаться - у вас є завички, що (їх) слід позбутися (кинутися). Король, при -ром это произошло - король, що за нього це сталося; король, за якого це сталося. Обстоятельства, при -рых он погиб - обставини, що за них він загинув; обставини, за яких він загинув. Условия, при -рых происходила работа - умови, що за них (за яких) відбувалася праця. Люди, среди -рых он вырос - люди, що серед них він виріс. Многочисленные затруднения, с -рыми приходится бороться - численні труднощі, що з ними доводиться змагатися. В -ром (-рой), в -рых, на -ром (-рой), в -рый (-рую), из -рого (- рой) и т. п. (о месте) - (обычно) де, куди, звідки, (о времени) коли, вм. що в (на) йому (в ній), що в них, що в нього (в ній), що з нього (з неї) и т. д. (т. е. сокращение придат. определит. через соотв. наречия: где, куда, откуда, когда). [Довго вона йшла у той город, де (вм. що в йому: в котором) жив сам цар із сліпою дочкою (Рудч.). Указуючи на те дерево, де (вм. що на йому) сиділа Правда (Рудч.). Високії ті могили, де (вм. що в них) лягло спочити козацькеє біле тіло в китайку повите (Шевч.). В Гадячому Панас (Мирний) вступив до повітової школи, де і провчився чотири роки (Єфр.). Ось і зачервоніло на тій дорозі, де (вм. що нею: по которой) йому треба йти (Квітка). Напровадила Христю саме на той шлях, куди (вм. що на його: на который) пхали її соціяльні умови (Єфр.). Проклятий день, коли я народився (Крим.). Хай буде проклятий той день, коли я вродилася, і той день, коли я ступила на цей корабль (М. Рильськ.)]. Красноярская тюрьма, в -рой (где) сидел т. Ленин - красноярська в'язниця, де сидів т. Ленін («Глобус»). Дом, в -ром я жил - (обычно) дім, де я жив, (можно) дім, що я (там) жив. Река, в -рой мы купались - річка, де ми купались; річка, що (вм. що в ній) ми купались. В том самом письме, в -ром он пищет - у тому самому листі, де він пише (вм. що в йому він пише; в якому він пише (Єфр.)). Страна, в -рую мы направляемся - країна, куди (вм. що до неї) ми простуємо. Источник, из -рого мы почерпнули наши сведения - джерело, звідки ми засягнули наші відомості. Положение, из -рого трудно выйти, нет выхода - становище, де (или що, що з ним) важко дати собі раду, становище, де (или що) нема ради. Постановление, в -рой… - постанова, де… Принято резолюцию, в -рой… - ухвалено резолюцію, де… Произведение, в -ром изображено… - твір, де змальовано. Картина народной жизни, в -рой автором затронута… - картина народнього життя, де (в якій) автор торкнувся… Общество, в -ром… - суспільство, де… В том году, в -ром это произошло - того року, коли це сталось. В тот день, в -рый будет война - того дня, коли буде війна; того дня, що буде війна (Рудч.). Века, в продолжение -рых шли беспрерывные войны - сторіччя, коли (що тоді, що протягом них) точилися безнастанні війни. Эпоха, в продолжение -рой… - доба, що за неї (що тоді, що протягом неї); доба, коли… Эпоха, во время -рой - доба, коли; доба, що за неї, що тоді. Но больше всего, конечно, влияла та самая эпоха, во время -рой всё это совершалось - але найбільше, звичайно, впливав той самий час, за якого все те діялось (Єфр.) или (можно сказать) коли все те діялось. Война, во время -рой погибло так много людей - війна, коли (що під час неї, що за неї, що тоді) загинуло так багато людей (загинула така сила людей). Зима, во время -рой было так холодно, миновала - зима, коли було так холодно, минула. Тот - который - той - що, той - який, той - кот(о)рий. [А той чоловік, що найшов у морі дитину, сказав йому (Грінч. I). Нема того, що любила (Пісня). Два змії б'ють одного змія, того, що в його (у которого) була Олена Прекрасна (Грінч. I). Силкувався не злетіти з того щабля, на який пощастило видряпатись (Єфр.). Щоб догодити вам, я візьму собі жінку, якщо ви найдете ту, котру я вибрав (М. Рильськ.)]. Я тот, -му внимала ты в полуночной тишине (Лермонт.) - я той, що в тиші опівнічній до нього прислухалась ти (Крим.). Такой - который - такий - що, такий - який (кот(о)рий). [Коли такий чоловік і з такими довгими усами, що ними (которыми) він ловив рибу (Грінч. I)]; б) в препозитивных (предшествующих главн. предложению) придаточных предл. - котрий, которий (в главн. предл. обычно соответствует указ. мест. той (тот), иногда указ. мест. опускается). [Два пани, а єдні штани: котрий раньше встав, той ся і вбрав (Номис). Котрі були по селу красивіші і багатіші дівчата, ті все ждали - от-от прийдуть від Костя старости (Квітка). Котрі земляки особисто були знайомі з Димінським, тих Академія дуже просить писати спомини за нього (Крим.). Котрий (чумак) корчму минає, той дома буває, котрий корчми не минає, той у степу пропадає (Чум. Пісня). Которий чоловік отця-матір шанує-поважає, бог йому милосердний помагає, которий чоловік отця-матері не шанує, не поважає, нещасливий той чоловік буває (Дума). Дивись, котора гуска тобі показується красна, ту й лови (Грінч. I). Котра дівчина чорнобривая, то чарівниця справедливая (Чуб. V). Которая сиротина, гине (Чуб. V) (вм. которая сиротина, та гине)]. -рая птичка (пташка) рано запела, той во весь день молчать - котра пташка рано заспівала, тій цілий день мовчати. -рый бог вымочит, тот и высушит - який (котрий) бог змочив, такий і висушить (Номис);

4) (в знач. неопред. мест.: некоторый, иной) котрий, которий декотрий, кот(о)рийсь, який(сь); см. Иной 2. [А вб'є котрий у голову слово яке, - де й треба, де й не треба носиться з ним (Тесл.). Як доживе було которий запорожець до великої старости… (Куліш). Живе до котрогось часу (Звин.)]. -рые меня и знают - котрі (декотрі) мене і знають. Надо бы голубей сосчитать, не пропали бы -рые (Чехов) - слід-би голуби порахувати, не пропали-б котрі;

5) который - который, которые - которые (один - другой, одни - другие: из неопределен. числа) - кот(о)рий - кот(о)рий, кот(о)рі - кот(о)рі, який - який, які - які. [А єсть такі гадюки, що мають їх (роги): у котрої гадюки бувають вони більші, а в котрих менші (Грінч. I). І чоловіки коло їх, і діточки: которий - коником грається, которий - орішки пересипає (М. Вовч.). Которих дівчат - то матері й не пустили в дружки, которі - й сами не пішли, а як й ідуть, то все зідхаючи та жалуючи Олесі (М. Вовч.). Дивлюся - в могилі усе козаки: який безголовий, який без руки, а хто по коліна неначе одтятий (Шевч.). Які - посідали на лаві, а які - стоять (Март.)].

* * *

1) ( вопросительное) котри́й; ( какой) яки́й

2) ( относительное - в придаточном предложении) яки́й, що, котри́й

3) ( неопределённое) котри́й, яки́й; ( некоторый) де́котрий, де́який